Присвячую друзям яким пропоную кинути пити

Спершу безладним був світ. Все в одній купі лежало. Аж раптом побачив я склянку й горілкою гланди змочив. Й світ зазвучав як молитва.

Лиш дурень в алкоголізмові бачить слабкості знак. Я ж бо випивши спираюсь на крила.

Що то за строгість така не пити аби дещицю себе уберегти? Утричі щасливішим чуюся за кухлем пінним ніж за книгою мудрості. Утричі красивіший коли сп’яну краю сльозу.

О алкоголізме, велителю мій, духу мого поводир, побач мене серед своїх і захисти від трагедій тверезих. Не зрадь свого вірного пса, подавай випити щовечора й зранку.

Без тебе і друзі не друзі, а усі жінки як повії. Випнуті делікатні груди, піхва як вістря спису. Хіба уздрів би без тебе я красу оцю, хіба порівняв би її дупку з Великим Римом?

Ніч була. Здійснилось усе що задумано вранці: напившись ми йдемо на здобич кралям і нашим ралом оремо їхні поля. Так слава ж тобі алкоглізме від статей обох що щасливі ніжаться в ліжку.

Без тебе ми пшик. Ти як Чіп і Дейл. Не до розпусти ти хилиш нас а душі від огуди рятуєш. Вічно тобі бути з нами й нікому нас не підняти на глум.

Алкоголізме мій ти виповнив сутність і я йду до тебе нагим.

Я не зміг придбати книжку російською.
Українською Транстрьомера ніхто не пекладає.
Але завдяки впливовим людям у Пентагоні і FBI отримав пакунком книгу в англійському перекладі.
Лишилася дрібниця - вивчити мову.




I play Haydn after a black day
and feel a simple warmth in my hands. The keys are willing. Soft hammers strike.

The resonance green, lively and calm.The music says freedom exists
and someone doesn’t pay the emperor tax.

I push down my hands in my Haydnpockets
and imitate a person looking on the world calmly.

I hoist the Haydnflag – it signifies:
“We don’t give in. But want peace.” The music is a glass-house on the slope
where the stones fly, the stones roll.

And the stones roll right through
but each pane stays whole.